Дитячий сайт для батьків Твоя дитина
Вагітність Дитина Розвиток Дозвілля Довідка





ДОЗВІЛЛЯ
Ігри від сайту "Твій дитина"
Стінгазети дитячі
Діафільми для дітей
Вікторини для дітей
Настільні ігри для дітей
Дитячі шпалери на робочий стіл
Дитячі календарі
Дитячі іграшки
Макети автомобілів з паперу
Макети літаків з паперу
Паперові ляльки
Ігри з дітьми та родиною
Авторські вірші та казки для дітей
Казки для дітей
Тексти дитячих пісень
Тексти колискових
Флеш ігри дітям
Пізнавальне відео для дітей
Мультфільми для дітей
Розмальовки, скачати
Скрапы, скачати
Орігамі для дітей
Цікаві привітання для всієї родини
Вироби для дітей
Хороші книги для дітей і батьків
Відзначаємо свята
Подорожуємо з дитиною
Для захоплених комп'ютерною графікою


РОСІЙСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ / Змія Царівна
Скачати казку "Змія Царівна" у форматі MS Word

Їхав якось козак шляхом-дорогою, і заїхав в дрімучий ліс, в тому лісі на проталинке варто стіг сіна. Зупинився козак відпочити трошки, ліг близько і закурив трубку; курив, курив і не бачив, як викликав іскру в сіно. Сів козак на коня і рушив у дорогу; не встиг і десяти кроків зробити, як спалахнуло полум'я і освітило весь ліс. Оглянувся козак, дивиться - стіг сіна горить, а у вогні стоїть червона дівиця і говорить гучним голосом:
- Козак, добра людина! Визволи мене від смерті.
- Як же тебе визволити? Навколо полум'я, немає до тебе подступу.
- Сунь у вогонь свою пику, я по ній виберуся.
Козак сунув піку в вогонь, а сам від великого жару відвернувся.
Негайно червона дівиця обернулась змією, влізла на піку, ковзнула козакові на шию, обвилася довкола шиї три рази і взяла хвіст в зуби.
Козак злякався; не придумає, що йому робити і як йому бути.
Віщувала змія людським голосом:
- Не бійся, добрий молодець! Неси мене на шиї сім років так разыскивай олов'яних царство, а приїдеш в те царство - сиди і проживи там ще сім років безвихідно. Сослужишь цю службу, щасливий будеш!
Поїхав козак розшукувати олов'яних царство. Багато часу пішло, багато води витекло, на кінець сьомого року дістався до крутої гори; на тій горі стоїть олов'яний замок, кругом замку висока білокам'яна стіна.
Поскакав козак на гору, перед ним стіна раздвинулась, і він в'їхав на широкий двір. В ту ж хвилину зірвалася з його шиї змія, вдарилася об сиру землю, обернулася душею-дівчиною і з очей зникла, наче її не було.
Козак поставив свого доброго коня на стайню, увійшов у палац і став оглядати кімнати. Усюди дзеркала, срібло та оксамит, а ніде не видно ні єдиної душі людської.
"Ех, - думає козак, - куди я заїхав? Хто мене годувати і поїти буде? Видно, доведеться помирати голодним смертю!"
Тільки подумав, зирк - перед ним стіл накритий, на столі і пити і їсти - всього вдосталь; він закусив і випив і надумав піти на коня подивитися. Приходить в стайню - кінь стоїть в стійлі та овес їсть.
- Ну, це справа хороша: можна, значить, без потреби прожити.
Довго-довго залишався козак в олов'яній замку, і взяла його нудьга смертна: чи жарт - завжди один-однісінький! Не з ким і словечка перекинути. Заманулося йому їхати на вільний світ; тільки куди не кинеться - скрізь стіни високі, немає ні входу, ні виходу. За досаду йому показалося, добрий молодець схопив палицю, увійшов у Палац і давай дзеркала і скла бити, оксамит рвати, стільці ламати, срібло жбурляти: "Авось-де господар вийде на волю випустить!" Ні, ніхто не є.
Ліг козак спати. На другий день прокинувся, погуляв-походив і надумав закусити; туди-сюди дивиться - немає нічого!
"Ех, - думає, - сама себе раба бьет, коль нечисто жне! Ось вчора набешкетував, а тепер голодуй!"
Тільки покаявся, як зараз і їжа і питво - все готово!
Минуло три дні; прокинувся козак вранці, глянув у вікно - біля ганку стоїть його добрий кінь оседланный. Що б таке означало? Вмився, одягнувся, взяв свою довгу піку і вийшов на широкий двір. Раптом звідки не взялася - з'явилася червона дівиця:
- Здрастуй, добрий молодець! Сім років скінчилося - ти визволив мене від кінцевої загибелі. Знай же: я королівська дочка. Забрав мене Кощій Безсмертний від батька, від матері, хотів узяти за себе заміж, та я над ним насмеялася; ось він озлобился і оборотил мене лютою змією. Спасибі тобі за довгу службу! Тепер поїдемо до мого батька; стане він нагороджувати тебе золотою скарбницею і самоцвітним камінням, ти нічого не бери, а проси собі бочонок, що в підвалі стоїть.
- А що за користь у ньому?
- Покатишь бочонок в праву сторону - негайно палац з'явиться, покатишь в ліву - палац пропаде.
- Добре, - сказав козак. Сів він на коня, посадив з собою і прекрасну королевну; високі стіни самі перед ними пораздвинулись, і поїхали вони в путь-дорогу.
Довго чи коротко - приїжджає козак з королевной до короля.
Король побачив свою дочку, зрадів, почав благодарствовать і дає козакові повні мішки золота і перлам.
Каже добрий молодець:
- Не треба мені ні злата, ні перлам; дай мені на пам'ять той барильце, що в підвалі стоїть.
- Чого хочеш, брате! Ну, та робити нічого: дочка мені все дорожче! За неї і діжки не шкода. Бери.
Козак взяв королівський подарунок і відправився мандрувати по білому світу.
Їхав-їхав, попадається йому назустріч древній дідок. Просить старий:
- Нагодуй мене, добрий молодець!
Козак скочив з коня, відв'язав барило, покотив його вправо - в ту ж хвилину чудовий палац з'явився. Зійшли вони обидва в розписні палати і сіли за накритий стіл.
- Гей, слуги мої вірні! - закричав козак. - Нагодуйте-напоїте мого гостя.
Не встиг вимовити несуть слуги цілого бика і три котла пиття. Почав старий є так похваливать; з'їв цілого бика, випив три котла, крякнув і каже:
- Замало, та робити нічого! Спасибі за хліб і за сіль.
Вийшли з палацу; козак покотив свій бочонок в ліву сторону - і палацу як не бувало.
- Давай поміняємося, - каже старий козакові, - я віддам тобі меч, а ти мені бочонок.
- А що толку в мечі?
- Так адже це меч-саморуб: тільки варто махнути - хоч якась будь незліченна сила, все поб'є! Ось бачиш - ліс росте; хочеш, пробу зроблю?
Тут старий вийняв свій меч, махнув їм і каже:
- Іди, меч-саморуб, порубай дрімучий ліс!
Меч полетів і ну дерева рубати та у сажні класти; порубав і назад до господаря вернувся. Козак не став довго роздумувати, віддав старому бочонок, а собі взяв меч-саморуб, сів на коня й надумався до короля повернутися. А під стольний місто того короля підійшов сильний ворог; козак побачив рать-незліченну силу, махнув на неї мечем:
- Меч-саморуб! Сослужи-ка службу: порубай військо вражее.
Полетіли голови... І години не пройшло, як ворожої сили не стало. Король виїхав козакові назустріч, обійняв його, поцілував і тут же вирішив видати за нього заміж прекрасну королевну.
Весілля була багата; на тій весілля і я був, мед пив, по вусах текло, в роті не було.

Додаткові російські казки:
Чарівне кільце

Гуси-лебеді

Дерев'яний орел

КВП, зачароване кіт

Колобок

Крошечка-Хаврошечка

Мар'я Морівна

Біла качечка

Правда і Кривда

Фініст ясний сокіл

Кришталева гора

Царівна-змія

Царівна-жаба

Диво-дивне

ВИГОТОВЛЕННЯ
ЗАПРОШЕНЬ
КУЛІНАРНА
КНИГА
ГОДУЮЧОЇ МАМИ
КАЛЕНДАР
ВАГІТНОСТІ
ДЛЯ МАЙБУТНІХ МАМ
РОЗМАЛЬОВКИ
ДЛЯ
СКАЧУВАННЯ
ДОВІДНИК
ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
ДЛЯ ДІТЕЙ
Дитячий сайт для батьків: статті, розмальовки, дозвілля, розвиток дитини