Дитячий сайт для батьків Твоя дитина
Вагітність Дитина Розвиток Дозвілля Довідка





ДОЗВІЛЛЯ
Ігри від сайту "Твій дитина"
Стінгазети дитячі
Діафільми для дітей
Вікторини для дітей
Настільні ігри для дітей
Дитячі шпалери на робочий стіл
Дитячі календарі
Дитячі іграшки
Макети автомобілів з паперу
Макети літаків з паперу
Паперові ляльки
Ігри з дітьми та родиною
Авторські вірші та казки для дітей
Казки для дітей
Тексти дитячих пісень
Тексти колискових
Флеш ігри дітям
Пізнавальне відео для дітей
Мультфільми для дітей
Розмальовки, скачати
Скрапы, скачати
Орігамі для дітей
Цікаві привітання для всієї родини
Вироби для дітей
Хороші книги для дітей і батьків
Відзначаємо свята
Подорожуємо з дитиною
Для захоплених комп'ютерною графікою


РОСІЙСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ / Фініст ясний сокіл казка
Скачати казку "Фініст - ясний сокіл" у форматі MS Word

Жив та був селянин. Померла у нього дружина, залишилося три дочки. Хотів старий найняти працівницю - допомагати в господарстві. Але менша дочка, Марьюшка, сказала:

- Не треба, батюшка, наймати працівницю, сама я буду вести господарство.

Гаразд. Стала донька Марьюшка господарство вести. Все-то вона вміє, все у неї виходить. Любив батько Мар'єчку: радий був, що така розумна та працьовита дочка росте. З себе-то Марьюшка красуня писана. А сестри її завидущие та жаднющие, з себе-то вони негарні, а модниці-перемодницы - весь день сидять так біляться, так рум'яняться, та в обновки вбираються, сукні їм - не сукні, чобітки - не чобітки, хустку - не хустка.

Поїхав батько на базар і питає дочок:

- Що вам, доньки, купити, чим порадувати?

І кажуть старша і середня дочки:

- Купи по полушалку, да такого, щоб квіти побільше, розписані золотом.

А Марьюшка стоїть та мовчить. Запитує її батько:

- А що тобі, доню, купити?

- Купи мені, батюшка, пір'їнка Финиста - ясна сокола.

Приїжджає батько, привозить дочкам полушалки, а пір'їнки не знайшов.

Поїхав батько в іншій раз на базар.

- Ну, - каже, - доньки, замовляйте подарунки.

Зраділи старша і середня дочки:

- Купи нам по чобітків з срібними подковками.

А Марьюшка знову замовляє;

- Купи мені, батюшка, пір'їнка Финиста - ясна сокола.

Ходив батько весь день, чобітки купив, а пір'їнки не знайшов. Приїхав без пір'їнки.

Гаразд. Поїхав старий втретє на базар, а старша і середня дочки кажуть:

- Купи нам по платтю.

А Марьюшка знову просить;

- Батюшка, купи пір'їнка Финиста - ясна сокола.

Ходив батько весь день, а пір'їнки не знайшов. Виїхав з міста, а назустріч старенький дідок:

- Добре, дідусю!

- Здрастуй, милий! Куди путь тримаєте?

- До себе, дідусь, в село. Так от горе у мене: менша донька карала купити пір'їнка Финиста - ясна сокола, а я не знайшов.

- Є у мене таке пір'їнка, так воно заповітне; але для доброї людини, куди не йшло, віддам.

Вийняв дідусь пір'їнка і подає, а воно саме звичайне. Їде селянин і думає: "Що в ньому Марьюшка знайшла хорошого?"

Привіз старий подарунки дочок, старша і середня вбираються так над Мар'єчкою сміються:

- Як була ти дурненька, так і є. Начепи своє пір'їнка у волосся та красуйся!

Промовчала Марьюшка, відійшла в сторону, а коли ьсе спати полягли, кинула Марьюшка пір'їнка на підлогу і промовила:

- Люб'язний Фініст - ясний сокіл, з'явися до мене, жданный мій наречений!

І явився їй молодець краси неописаної. До ранку молодець вдарився об підлогу і став соколом. Відчинила йому Марьюшка вікно, і полетів сокіл до синього неба.

Три дні Марьюшка наближала до себе молодця; вдень він соколом літає по синьому поднебесью, а до ночі прилітає до Марьюшці і робиться добрим молодцем.

На четвертий день сестри злі помітили - наговорили батькові на сестру.

- Милі дочки, - каже батько, - дивіться краще за собою!

"Гаразд, - думає сестри, - подивимося, як буде далі".

Натикали вони в раму гострих ножів, а самі причаїлися, дивляться. Ось летить ясний сокіл. Долетів до вікна і не може потрапити в кімнату Марьюшки. Бився, бився, всю грудь порізав, а Марьюшка спить і не чує. І сказав тоді сокіл:

- Кому я потрібен, той мене знайде. Але це буде нелегко. Тоді мене знайдеш, коли троє черевиків залізних зносиш, троє посохов залізних изломаешь, троє колпаков залізних порвеш.

Почула це Марьюшка, схопилася з ліжка, подивилася у вікно, а сокола немає, і тільки кривавий слід на вікні залишився. Заплакала Марьюшка гіркими сльозами - змила слізками кривавий слід і стала ще красивіше.

Пішла вона до батька і промовила:

- Не свари мене, отче, відпусти в дорогу далеку. Жива буду - побачимося, помру - так, знати, на роду написано.

Шкода було батькові відпускати улюблену доньку, але відпустив.

Замовила Марьюшка троє черевиків залізних, троє посохов залізних, троє колпаков залізних і вирушила в дорогу дальню, шукати бажаного Финиста - ясна сокола. Йшла вона чистим полем, ішла темним лісом, високими горами. Пташки веселими піснями їй серце радували, струмочки вмивали лице біле, ліси темні шанували. І ніхто не міг Мар'єчку торкнути; сірі вовки, ведмеді, лисиці - всі звірі до неї збігалися. Зносила вона черевики залізні, залізний посох изломала і залізний ковпак порвала.

І ось виходить Марьюшка на поляну і бачить: стоїть хатинка на курячих ніжках - крутиться. Каже Марьюшка:

- Хатинка, хатинка, стань до лісу задом, до мене передом! Мені в тебе лізти, хліба їсти.

Повернулася хатинка до лісу задом, до Марьюшці передом. Зайшла Марьюшка в хатинку і бачить: сидить там баба-яга - кістяна нога, ноги з кута в кут, губи на грядці, а ніс до стелі приріс.

Побачила баба-яга Мар'єчку, зашуміла:

- Тьху, тьху, російським духом пахне! Червона дівчина, справа пытаешь аль від справи лытаешь?

- Шукаю, бабуся, Финиста-ясна сокола.

- Про красуня, довго тобі шукати! Твій ясний сокіл за тридев'ять земель, в тридев'ятому державі. Напоїла його зіллям цариця-чарівниця і одружила на собі. Але я тобі допоможу. Ось тобі срібне блюдечко і золоте яєчко. Коли прийдеш у тридев'яте царство, наймись працівницею до цариці. Покончишь роботу - бери блюдечко, поклажі золоте яєчко, само буде кататися. Стануть купувати - не продавай. Просись Финиста - ясна сокола побачити.

Подякувала Марьюшка бабу-ягу і пішла. Ліс потемнів, страшно стало Марьюшці, боїться й ступити, а назустріч кіт. Стрибнув до Марьюшці і замуркотав:

- Не бійся, Марьюшка, йди вперед. Буде ще страшніше, а ти йди та йди, не озирайся.

Кіт Потерся спинкою і був такий, а Марьюшка пішла далі. А ліс став ще темніше.

Йшла, йшла Марьюшка, черевики залізні зносила, посох поламала, ковпак порвала і прийшла до хатинки на курячих ніжках. Навколо тин, на кілках черепа, і кожен череп вогнем горить.

Каже Марьюшка:

- Хатинка, хатинка, стань до лісу задом, до мене передом! Мені в тебе лізти, хліба їсти.

Повернулася хатинка до лісу задом, до Марьюшці передом. Зайшла Марьюшка в хатинку і бачить: сидить там баба-яга - кістяна нога, ноги з кута в кут, губи на грядці, а ніс до стелі приріс.

Побачила баба-яга Мар'єчку, зашуміла:

- Тьху, тьху, російським духом пахне! Червона дівчина, справа пытаешь аль від справи лытаешь?

- Шукаю, бабуся, Финиста - ясна сокола.

- А у моєї сестри була?

- Була бабуся.

- Гаразд, красуня, допоможу тобі. Бери срібні п'яльця, золоту голочку. Голочка сама буде вишивати сріблом і золотом по малиновому оксамиту. Будуть купувати - не продавай. Просись Финиста - ясна сокола побачити.

Подякувала Марьюшка бабу-ягу і пішла. А в лісі стукіт, грім, свист, черепа ліс висвітлюють. Страшно стало Марьюшці. Глядь, собака біжить:

- Ав, ав, Марьюшка, не бійся, люба, іди. Буде ще страшніше, не озирайся.

Сказала і була така. Пішла Марьюшка, а ліс став ще темніше. За ноги її чіпляє, за рукави вистачає... Йде Марьюшка, йде і тому не озирнеться.

Довго чи коротко йшло - черевики залізні зносила, залізний посох поламала, залізний ковпак порвала. Вийшла на галявину, а на галявині хатинка на курячих ніжках, навколо тин, а на кілках кінські черепи; кожен череп вогнем горить.

Каже Марьюшка:

- Хатинка, хатинка, стань до лісу задом, а до мене передом!

Повернулася хатинка до лісу задом, а до Марьюшці передом. Зайшла Марьюшка в хатинку і бачить: сидить баба-яга - кістяна нога, ноги з кута в кут, губи на грядці, а ніс до стелі приріс. Сама чорна, а в роті одне ікло стирчить.

Побачила баба-яга Мар'єчку, зашуміла:

- Тьху, тьху, російським духом пахне! Червона дівчина, справа пытаешь аль від справи пытаешь?

- Шукаю, бабуся, Финиста - ясна сокола.

- Важко, красуня, тобі буде його відшукати, та я допоможу. От тобі срібна дінці, золоте веретенце. Бери в руки, саме прясти буде, потягнеться нитка не проста, а золота.

- Спасибі тобі, бабуся.

- Гаразд, дякую після скажеш, а тепер слухай, що тобі накажу: будуть золоте веретенце купувати - не продавай, а просись Финиста - ясна сокола побачити.

Подякувала Марьюшка бабу-ягу і пішла, а ліс загомонів, загув: піднявся свист, сови закружляли, миші з нір повилазили-та все на Мар'єчку. І ві дит Марьюшка - біжить назустріч сірий вовк.

- Не журися, - каже він, - а сідай на мене і не озирайся.

Села Марьюшка на сірого вовка, і тільки її й бачили. Попереду степи широкі, луки оксамитові, ріки медові, кисільні береги, гори у хмари впираються. А Марьюшка скаче і скаче. І ось перед Мар'єчкою кришталевий терем. Ганок різьблене, віконця візерунчасті, а в віконце цариця дивиться.

- Ну, - каже вовк, - злазь, Марьюшка, іди і нанимайся у прислуги.

Злізла Марьюшка, вузлик взяла, подякувала вовка і пішла до кришталевого палацу. Вклонилася Марьюшка цариці і каже:

- Не знаю, як вас звати, як величати, а чи не потрібна вам буде працівниця?

Відповідає цариця:

Давно я шукаю працівницю, але таку, яка могла б прясти, ткати, вишивати.

- Все це я можу робити.

- Тоді проходь і сідай за роботу.

І стала Марьюшка працівницею. День працює, а настане ніч - візьме Марьюшка срібне блюдечко золоте яєчко і скаже:

- Котись, котись, золоте яєчко, по срібному блюдечку, покажи мені мого милого.

Покотиться яєчко по срібному блюдечку, і постане Фініст - ясний сокіл. Дивиться на нього Марьюшка і сльозами заливається:

- Фініст мій, Фініст - ясний сокіл, навіщо ти мене залишив одну, гірку, про тебе плакати!

Підслухала цариця її слова і говорить:

- Продай ти мені, Марьюшка, срібне блюдечко і золоте яєчко.

- Ні, - каже Марьюшка, - вони непродажні. Можу я тобі їх віддати, якщо дозволиш на Финиста - ясна сокола подивитися.

Подумала цариця, подумала.

- Гаразд, - каже, - так і бути. Вночі, як він засне, я тобі його покажу.

Настала ніч, і йде Марьюшка в спальню до Финисту - ясну соколу. Бачить вона - спить її сердечний друг непробудним сном. Дивиться Марьюшка не надивиться, цілує в уста цукрові, притискає до грудей білої, - спить не пробудиться серцевий друг.

Настав ранок, а Марьюшка не добудилась милого...

Цілий день працювала Марьюшка, а ввечері взяла срібні п'яльці та золоту голочку. Сидить вишиває, сама примовляє:

- Вышивайся, вышивайся, візерунок, для Финиста - ясна сокола. Було б чим йому вранці витиратися.

Підслухала цариця і каже:

- Продай, Марьюшка, срібні п'яльця, золоту голочку.

- Я не продам, - каже Марьюшка, - а так віддам, дозволь тільки з Финистом - ясним соколом побачитися.

Подумала та, подумала.

- Гаразд, - каже, - так і бути, приходь вночі.

Настає ніч. Входить Марьюшка в спальню до Финисту - ясну соколу, а той спить непробудним сном.

- Фініст ти мій, ясний сокіл, встань, прокинься!

Спить Фініст - ясний сокіл міцним сном. Будила його Марьюшка - не добудилась.

Настає день.

Сидить Марьюшка за роботою, бере в руки срібний дінці, золоте веретенце. А цариця побачила: продай так продай!

- Продати не продам, а можу і так віддати, якщо дозволиш з Финистом - ясним соколом хоч годинку побути.

- Гаразд, - каже та.

А сама думає: "Все одно не розбудить".

Настала ніч. Входить Марьюшка в спальню до Финисту - ясну соколу, а той спить непробудним сном.

- Фініст ти мій - ясний сокіл, встань, прокинься!

Спить Фініст, не прокидається.

Будила, будила - ніяк не може розкутурсати, а світанок близько.

Заплакала Марьюшка:

- Любий ти мій Фініст - ясний сокіл, встань, прокинься, на Мар'єчку свою погляньте, до серця свого притисни її!

Впала Марьюшкина сльоза на голе плече Финиста - ясна сокола і обпекла. Отямився Фініст - ясний сокіл, оглянувся і бачить Мар'єчку. Обняв її, поцілував:

- Невже це ти, Мар'єчко! Троє черевиків зносила, троє посохов залізних изломала, троє колпаков залізних потріпався і мене знайшла? Поїдемо ж тепер на батьківщину.

Почали вони збиратися додому, а цариця побачила і наказала в труби трубити, про зраду свого чоловіка сповістити.

Зібралися князі та купці, стали раду радити, як Финиста - ясна сокола покарати.

Тоді Фініст - ясний сокіл каже:

- Яка, на вашу думку, справжня дружина: та, що міцно любить, або та, що продає так обманює?

Погодилися всі, що дружина Финиста - ясна сокола - Марьюшка.

І стали вони жити-поживати та добра наживати. Поїхали в свою державу, бенкет зібрали, у труби затрубили, у гармати попалили, і був такий бенкет, що й тепер пам'ятають.

Додаткові російські казки:
Чарівне кільце

Гуси-лебеді

Дерев'яний орел

КВП, зачароване кіт

Колобок

Крошечка-Хаврошечка

Мар'я Морівна

Біла качечка

Правда і Кривда

Фініст ясний сокіл

Кришталева гора

Царівна-змія

Царівна-жаба

Диво-дивне

ВИГОТОВЛЕННЯ
ЗАПРОШЕНЬ
КУЛІНАРНА
КНИГА
ГОДУЮЧОЇ МАМИ
КАЛЕНДАР
ВАГІТНОСТІ
ДЛЯ МАЙБУТНІХ МАМ
РОЗМАЛЬОВКИ
ДЛЯ
СКАЧУВАННЯ
ДОВІДНИК
ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
ДЛЯ ДІТЕЙ
Дитячий сайт для батьків: статті, розмальовки, дозвілля, розвиток дитини