Жив-був старий зі старухою.
Просить старий:
- Спечи, баба, колобок.
- З чого пекти? Борошна немає.
- Е-ех,
стара! По коробу пошкреби, за сусеку помети; авось борошна і набереться.
Взяла баба крильце,
коробу пошкребла, за сусеку помела, і набралося борошна жмені
з дві. Замісила на сметані, засмажила в маслі і поклала на віконечко постудить.
Колобок полежав-полежав, та
раптом і покотився - з вікна на лавку, з лавки на підлогу, по підлозі та до дверей,
перестрибнув через поріг у сіни, з сіней на ганок, з ганку на двір, зі
двору за ворота, далі і далі.
Котиться колобок по дорозі, а
назустріч йому заєць:
- Колобок, колобок! Я тебе
з'їм!
- Не їж мене, косою зайчик! Я
тобі пісеньку заспіваю, - сказав колобок і заспівав:
Я по коробу скребен,
За сусеку метен,
На сметані мешон
Так в олії пряжон,
На віконці стужон;
Я у дідуся пішов,
Я у бабусі пішов,
У тебе, зайця, не хитро піти!
І покотився собі далі;
тільки заєць його і бачив!..
Котиться колобок, а назустріч
йому вовк:
- Колобок, колобок! Я тобі
з'їм!
- Не їж мене, сірий вовк! Я тобі пісеньку заспіваю!
Я по коробу скребен,
За сусеку метен,
На сметані мешон
Так в олії пряжон,
На віконці стужон;
Я у дідуся пішов,
Я у бабусі пішов,
Я у зайця пішов,
У тебе, вовка, не хитро піти!
І покотився собі далі;
тільки вовк його і бачив!..
Котиться колобок, а назустріч
йому ведмідь:
- Колобок, колобок! Я тебе
з'їм.
- Де тобі, клишоногого, з'їсти
мене!
Я по коробу скребен,
За сусеку метен,
На сметані мешон
Так в олії пряжон,
На віконці стужон;
Я у дідуся пішов,
Я у бабусі пішов,
Я у зайця пішов,
Я у вовка пішов,
У тебе, ведмідь, не хитро
піти!
І знову покотився; тільки
ведмідь його і бачив!..
Котиться, котиться колобок, а
назустріч йому лисиця:
- Здрастуй, колобок! Який
ти гарненький!
А колобок заспівав:
Я по коробу скребен,
За сусеку метен,
На сметані мешон
Так в олії пряжон,
На віконці стужон;
Я у дідуся пішов,
Я у бабусі пішов,
Я у зайця пішов,
Я у вовка пішов,
У ведмедя втік,
У тебе, лисиця, і поготів піду!
- Яка славна пісенька! -
сказала лисиця. - Але ж я, колобок, стара стала, погано чую; сядь-но на мою
мордочку, так пропій ще разок голосніше.
Колобок скочив на лисицю
мордочку і заспівав ту ж пісню.
- Спасибі, колобок! Славна
пісенька, ще б послухала! Сядь-но на мій язичок так пропій в останній раз, -
сказала лисиця і висунула свою мову.
Колобок здуру стриб їй на язик,
а лисичка - гам його! - і з'їв.
