|
День народження Святослава
18 вересня мені виповнився рік!
Мама за тиждень до цього дня " дня Х" (так вона його називала) почала розповідати мені про те, що скоро мені виповниться 1 рік, про подарунки, гостях, іменинному торті! Я був в передчутті! Особливо чекав подарунків, адже, за словами мами це щось нове, незвичайне, феєричне (О! Яке слово я вивчив! Скоро я дізнаюся, що воно означає!).
І ось одного разу вранці прокинувшись від маминого поцілунку і побіг на кухню за своїм улюбленим сніданком, я побачив....
"Ось воно, щастя!" - подумав я. Моєму захопленню не було меж. Я бігав серед різнокольорових повітряних куль і заривався в них з головою. Геть забувши про сніданок))
Але дбайливі руки батьків не дали моєму животику приводу для занепокоєння і посадили їсти! Мій іменинний торт був чудовий
Так я задував свічку))
Потім татусь пішов на роботу, а ми з мамою почали готуватися до приходу гостей!
Хто такі гості я вже звичайно знав давно, але це ж були не просто гості, а мої ГОСТІ!
Ввечері все було готове до урочистої зустрічі. І ось прийшли вони - мої вірні подружки, яких я знаю з пелюшок! Ошатні, гарні, осяйні!
Про те як ми грали, веселилися, співали пісні і будували замки з кубиків, думаю розповідати не варто, адже всі були дітьми і знають, що таке дитяче свято (це я кажу бентежачись шоркая по підлозі ногою і дивлячись на маму невинним поглядом). Коли ми вдосталь награлися Віка і Злата з мамами пішли додому, але мені ніколи було нудьгувати адже прийшов тато і з ним потрібно було поділитися своїм щастям, емоціями, радістю, іграшками! В цей день я вперше заснув сам втомлений, але щасливий!
Але на цьому свято не закінчилося....
На наступний день ми поїхали за місто!!!!!! І ось там...
Гостей було так багато, або мені здалося, з-за того що вони були огроооооомные. Такі великі, і всі прийшли мене привітати. Але звичайно привітання були хороооошими, але подарунки були лучшееееее. Подарували стільки цікавого і головне потрібного в господарстві, адже я просто не уявляю як би я просто зміг далі жити. Без яскравих книжок, і машииииииин. А поїзди, поїзди. Такі довгі і яскраві.
А мій хресний подарував мені осла, ні не живого поки ще, але теж дуже чудового, ми з татом відразу ж почали його об'їжджати, мама звичайно ж стала обурюватися, але я сказав їй що дозволив татові. Так от ми і змагалися, хто довше на ньому протримається.
А ввечері ми з татом грали в піратів, і я був скарбом, а тато піратом, і він ховав мене у скрині.
Ось так ми відсвяткували мій найперший свято!
Але я то знаю, що попереду на мене чекає ще і 2 та 3 і четвертий день народження! І я вірю, що всі бажання, які я буду загадувати, задуваючи чарівну свічку на торті, будуть збуватися! І кожен наступний рік буде приносити мені все більше відкриттів, знань і особистого дитячого досвіду!
Назад до списку робіт...
|
