Чоловіче безпліддя - нездатність зрілого чоловічого організму до запліднення.

Основні причини чоловічого безпліддя:

• інфекція геніталій;
• ендокринна патологія;
• порушення відтоку крові від яєчок - варикоцеле;
• порушення якості та/або кількості сперми.

Поєднання двох і більше факторів безпліддя виявлено у 30-35% пацієнтів. Часто причинами чоловічого безпліддя стають банальні сексуальні порушення (всі види імпотенції). Однак відсутність ерекції з однією жінкою зовсім не говорить про безпліддя чоловіки взагалі, хоча і призводить до неможливості нормального запліднення. Тобто чоловік з діагнозом імпотенції може потенційно бути плідним, ніж його сексуально благополучний побратим.

Безсумнівно, надзвичайно важлива і психологічна допомога чоловіку, який страждає безпліддям. Депресія і тривога, страх неспроможності, комплекс неповноцінності і удар по самолюбству чоловіки мають потребу в такому ж уваги і лікування, як і у жінки, яка не здатна завагітніти. Через головний мозок і статеві залози нормальний емоційний стан може поліпшити стандартне лікування, підняти імунітет, збалансувати обмін речовин і допомогти бажаного запліднення.

Процес формування чоловічих статевих клітин відбувається в яєчках безперервно і займає 72-74 дня (за цей час сперматогонії перетворюються на сперматозоїди). Після завершення розвитку сперматозоїди з яєчка надходять в эпидидимис (придаток яєчка) і знаходяться там до сім'явиверження. У момент еякуляції статеві клітини змішуються з секретом передміхурової залози і насінних бульбашок. Отримана суміш (сперма) викидається назовні через сечівник. Для зачаття необхідно певну кількість нормальної сперми (2-6 мл з вмістом сперматозоїдів більше 20 млн/мл).

Основні причини. Оптимальною температурою хоча освіти сперми є 34°С. Тривале підвищення температури тіла (наприклад, при простудному захворюванні) негативно позначається як на кількості сперматозоїдів, так і на їх рухливості. Тому протягом двох-трьох місяців після перенесеного захворювання у чоловіків можуть виникати тимчасові труднощі з заплідненням.

Температура яєчок підвищується також внаслідок варикоцеле - варикозне розширення вен сім'яного канатика (порушується відтік крові від яєчок). Варикоцеле - одна з найпоширеніших причин чоловічого безпліддя.

Патологія насінної рідини може бути викликана різними чинниками: запалення яєчка (ускладнення після свинки), травмою яєчок, застосуванням препарату диэтилстильбестрола, анаболіків, наркотичних засобів, зловживанням алкоголем. Привести до патології сперми здатні гормональні захворювання, що викликають затримку вироблення тестостерону. Нерідко призводять до безпліддя анатомічні порушення: блокада або недорозвинення сім'явивідних і семявибрасивающіх проток, а також недорозвинення насінних бульбашок. Викликає чоловіче безпліддя і ретроградна еякуляція - рух сперми по сечівнику у зворотному напрямку (до сечового міхура). Найчастіше це спостерігається у чоловіків, які перенесли операцію з видалення передміхурової залози і що страждають цукровим діабетом. Іноді ретроградна еякуляція виникає через неврологічного захворювання.

Діагностика. Основним методом діагностики чоловічого безпліддя є аналіз сім'яної рідини. Перед проведенням дослідження рекомендується утримання від статевих контактів протягом двох-трьох днів. Зазвичай зразок сперми береться прямо в лабораторії (шляхом мастурбації викликається сім'явивергання в чисту скляну пробірку). Для отримання більш точних результатів досліджується кілька зразків сперми. Визначається обсяг еякуляту, його в'язкість (тривалість розрідження не повинна перевищувати 1 годину), колір (в нормі молочний), кислоти о-лужний баланс (рівень рН в нормі 7-8), концентрація сперматозоїдів (не менше 20 млн/мл), а також рухливість, форма і будова сперматозоїдів. При виявленні патології сперми аналіз для остаточного діагнозу необхідно повторити.

Ефективне лікування можливо при встановленні безпосередньої причини чоловічого безпліддя. Для лікування чоловічого безпліддя застосовуються різні сучасні препарати: тестостерон, местеролон, тесталамин, хоріонічний гонадотропін, сиаліс, віагра, спеман, йохімбін і т. п. кошти. Наприклад, кломіфен підвищує вміст сперматозоїдів в насінній рідині. Проте зменшити відсоток пошкоджених статевих клітин і збільшити їх рухливість даний препарат не здатний.

Варикозне розширення вен сім'яного канатика лікується хірургічним шляхом.

При нестачі нормальних сперматозоїдів ефективно штучне запліднення першою порцією сперми, що містить максимальну кількість активних статевих клітин. З цією метою також використовують так звані відмиті сперматозоїди. Еякулят багаторазово промивають спеціальним складом, а потім спливаючі (тобто найбільш рухливі) сперматозоїди збирають для запліднення яйцеклітини.