Проблема взаємодії дітей і батьків була розглянута Л.М. Товстим роль особистого прикладу батьків та батьківського впливу на виховання: "Виховання є вплив на серце тих, кого ми виховуємо. Впливати ж на серце можна тільки гипнотизацией, якої так підлягають діти,- гипнотизацией, заразительностью прикладу. Дитина побачить, що я дратуюся і ображаю людей, що я змушую інших робити те, що сам можу зробити, що я потураю своєї жадібності, пожадливостях, що я уникаю праці для інших і шукаю тільки задоволення, що я пишаюся і тщеславлюсь своїм становищем, кажу про інших зле, кажу за очі не те, що кажу в очі, вдаю, що вірю тому, у що не вірю, і тисячі й тисячі таких вчинків або вчинків зворотних: лагідності, смирення, працьовитості, самопожертви, стриманості, правдивості,- і заражається тим або іншим у сто разів сильніше, ніж найбільш красномовними і розумними повчаннями".
Л.М. Толстой вважав, що взаємодія дітей і батьків повинно ґрунтуватися на волі. Він створює теорію "вільного виховання", доводячи, що виховання є насильством над дитиною: "Свобода є необхідна умова всякого щирого утворення, тобто і загрози покарань і обіцянки нагород (прав тощо), обумовлюють придбання тих чи інших знань, не тільки не сприяють, але і більше всього заважають істинного освіти. Краще, щоб діти знали про слабкі сторони своїх батьків, ніж щоб вони відчували, що є у їх батьків прихована від них життя і є показна. У цьому вся трудність і вся боротьба з дітьми. Діти моральніше набагато проникливіше дорослих, і вони, часто не виявляючи і навіть не усвідомлюючи цього, бачать не тільки недоліки батьків, але і найгірший з усіх недоліків - лицемірство батьків і втрачають до них повагу й інтерес до всіх їхніх повчань".
Література
Л.М. Толстой, "Роль прикладу і наслідування у вихованні", Педагогічні соч.-М., 1953-С. 402-403.
Л.М Толстой. Педагогічні твори. - М., 1989. - С.448-449.
Автор: Олена Валиуллина
Повне або часткове копіювання матеріалів дозволено при умові встановлення прямого зворотнього посилання на сайт Твій ребенок.ру
