|
Гра дає свободу. Гра не завдання, не борг, не закон. За наказом грати не можна, тільки добровільно.
Гра дає перерву в повсякденності, з її монотонністю. Гра це неординарність.
Гра дає вихід в інший стан душі. Підкоряючись лише правилами гри, дитина вільна від усіляких станових, меркантильних та інших умовностей. Гра знімає то жорстке напруга, в якій перебуває підліток в своєму реальному житті, і замінює його добровільною і радісною мобілізацією духовних і фізичних сил.
Гра дає лад. Система правил у грі абсолютна і незаперечна. Неможливо порушувати правила і бути в грі. Це якість порядок, дуже цінно зараз у нашому нестабільному, безладному світі.
Гра створює гармонію. Формує прагнення до досконалості. Гра має тенденцію ставати прекрасною. Хоча в грі існує елемент невизначеності, протиріччя в грі прагнуть до вирішення.
Гра дає захопленість. У грі немає часткової вигоди. Вона інтенсивно залучає всю людину, активізує його здібності.
Гра дає можливість створити і згуртувати колектив. Привабливість гри настільки велика і ігровий контакт людей один з одним настільки повний і глибокий, що ігрові співдружності виявляють здатність зберігатися і після закінчення гри, поза її рамками.
Гра дає елемент невизначеності, який збуджує, активізує розум, налаштовує на пошук оптимальних рішень.
Гра дає поняття про честь. Вона протистоїть корисливим і узкогрупповым інтересам. Для неї не суттєво, хто саме переможе, але важливо, щоб перемога була здобута за всіма правилами, і щоб в боротьбі були виявлені з максимальною повнотою мужність, розум, чесність і благородство. Гра дає поняття про самообмеження і самопожертви на користь колективу, оскільки тільки "зіграний" колектив доб'ється успіху і досконалості у грі.
Гра дає компенсацію, нейтралізацію недоліків дійсності. Протиставляє жорсткого світу реальності ілюзорний гармонійний світ - антипод. Гра дає романтизм.
Гра дає фізичне вдосконалення, оскільки в активних своїх формах вона передбачає навчання та застосування у справі вміння орієнтуватися і рухатися.
Гра дає можливість проявити чи вдосконалювати свої творчі навички у створенні необхідної ігрової атрибутики.
Гра дає розвиток уяви, оскільки воно необхідне для створення нових ситуацій, правил гри.
Гра дає розвиток дотепності, оскільки процес і простір гри обов'язково передбачають виникнення жартів та кумедних ситуацій.
Гра дає розвиток психологічної пластичності. Гра далеко не одне тільки змагання, але і театральне мистецтво, здатність вживатися в образ і довести його до кінця.
Гра дає радість спілкування з однодумцями.
Гра дає вміння орієнтуватися в реальних життєвих ситуаціях, програючи їх неодноразово і як би понарошку у своєму вигаданому світі. Дає психологічну стійкість. Знімає рівень тривожності, який так високий зараз у батьків передається дітям. Виробляє активне ставлення до життя і цілеспрямованість у виконанні поставленої мети.
У грі має місце опосередкований педагогічний вплив, приховане ігровими цілями.
Позиція дітей у грі в залежності від її виду може бути і виконавчої, і діяльно-творчої. Роль педагога теж варіативна: від організатора й активного учасника (наприклад, ділова або сюжетно-рольова гра) до спостерігача і консультанта (спортивні ігри тощо).
Ігри самоцінні, особливо як спосіб цікаво і захоплююче провести час у спільному відпочинку або навчанні.
Гра, як найважливіший компонент технології виховання дітей, є полігоном для їх соціальних проб, тобто тих випробувань, які вибираються дітьми для самоперевірки у процесі яких ними освоюються способи рішення виникаючих у процесі гри проблем міжособистісних відносин.
Функціональні можливості практично будь-якої гри надзвичайно високі. Будь-яка гра, по суті, є поліфункціональною.
Батьки сьогодні особливо, як ніколи повинні прагнути до того, щоб робити життя дитини яскравим, різноманітним і невичерпної в плані новизни і корисності одержуваної їм інформації. Це на сьогоднішній день найбільш дієвий і дешевий "у багатьох сенсах шлях не тільки первинної профілактики дезадаптивного поведінки і формування песимістичної життєвої стратегії зростаючих людей, але й взагалі їх повноцінного розвитку як особистості з гармонійним поєднанням конкурентоспроможності та громадянськості.
Дитину потрібно постійно дивувати, радувати, захоплювати - тільки в цьому випадку можливе справжнє співробітництво і співтворчість Батьків і Дітей.
Кудашов Г.Н.,
Заступник директора по науково-методичній роботі ГАУ ДОД "Обласний центр додаткової освіти дітей і молоді", викладач ТюмГУ, керівник молодіжного соціально-творчого об'єднання "Іскра", кандидат педагогічних наук.
Вгору...
| 
